Вимоги ЄС щодо текстильного маркування (Регламент (ЄС) № 1007/2011)

Текстильні вироби, що продаються в Європейському Союзі, повинні мати міцну, розбірливу та надійно закріплену етикетку, на якій зазначено їхній волокнистий склад. Це вимагається згідно з Регламент (ЄС) № 1007/2011 щодо назв текстильних волокон та відповідного маркуванняНа етикетці повинні бути використані лише назви волокон, перелічені в регламенті, не повинні використовуватися оманливі скорочення та повинні бути доступні офіційною мовою або мовами держави-члена, де продається продукт. Для практичного керівництва Європейська Комісія також надає інформацію про текстильні етикетки в ЄС.

1. Сфера застосування: Які продукти охоплюються

Регламент (ЄС) № 1007/2011 застосовується до текстильних виробів, що містять щонайменше 80 відсотків за вагою текстильних волокон. Це стосується одягу, домашнього текстилю, модних аксесуарів з текстилю та багатьох напівфабрикатів або готових текстильних виробів. Сторінка текстильної екосистеми Європейської Комісії містить огляд сектору та застосовних правил: Текстиль, шкіра та хутро в ЄС.

Приклади продуктів, що входять до сфери застосування

Одяг (футболки, светри, штани, сукні), верхній одяг (пальта, дощовики), шкарпетки та панчішно-шкарпеткові вироби, постільна білизна, рушники, штори, оббивні тканини, текстильні аксесуари з високим вмістом текстилю (шарфи, шалі, кепки), а також текстильні компоненти взуття або сумок, якщо вони досягають порогу у 80 відсотків.

2. Ключові вимоги згідно із законодавством ЄС

2.1 Склад волокна

На кожному текстильному виробі має бути зазначено його волокнистий склад у порядку спадання ваги. Відсотки мають бути чітко вказані, а сума має дорівнювати 100. Ви можете дізнатися більше про правильне маркування продукції для відповідності вимогам ЄС у нашому Вимоги до маркування для відповідності GPSR стаття.

Правильні приклади:

60% бавовна, 40% поліестер
75% вовна, 25% поліамід
Зовнішня тканина: 65% поліестер, 35% бавовна; підкладка: 100% поліамід

Якщо виріб має більше одного текстильного компонента, виготовленого з різних матеріалів (наприклад, куртка з окремою підкладкою або відстібним капюшоном), склад кожного компонента має бути вказаний окремо.

2.2 Назви матеріалів (лише офіційні назви волокон)

Тільки офіційні назви текстильних волокон, перелічені у Додатку I до Регламент (ЄС) № 1007/2011 можна використовувати. Торгові назви та маркетингові терміни не можуть замінити офіційну назву волокна. Наприклад, «еластан» – це правильна назва волокна в ЄС, тоді як комерційні назви, такі як «Лайкра», можуть відображатися лише як додаткова інформація, а не замість обов’язкової назви волокна.

Використання скорочень, які не визначені в нормативному акті (таких як «полібавовна» або «віскоза»), заборонено, оскільки це може ввести споживачів в оману або зробити етикетку незрозумілою в перекладених версіях.

2.3 Нетекстильні частини тваринного походження

Якщо текстильний виріб містить частини тваринного походження (наприклад, шкіряні латки на джинсах, обробка зі справжнього хутра на паркі, пух, пір'я, рогові або кістяні ґудзики), це має бути чітко зазначено з використанням формулювання:

«Містить нетекстильні частини тваринного походження».

Ця інформація має бути чітко видимою для споживача в місці продажу, так само як і склад волокна.

2.4 Довговічність та кріплення етикетки

Етикетки повинні бути міцними, легкочитабельними, видимими та доступними протягом усього звичайного терміну служби виробу. Вони повинні бути надійно прикріплені до виробу (зазвичай пришиванням або таким самим постійним методом), щоб інформація не була видалена або знищена під час обробки, транспортування або звичайного використання споживачем.

Для невеликих текстильних виробів, на які пришивання етикетки є недоцільним, регламент дозволяє альтернативні методи нанесення постійного матеріалу (наприклад, стійкий друк на виробі або на упаковці, якщо це обґрунтовано).Щоб дізнатися більше про документацію до продукту, див. нашу Посібник з документації технічних файлів GPSR.

2.5 Вимоги до мови

Склад волокон має бути наданий офіційною мовою або мовами держави-члена, де продукт надається споживачеві. Це чітко зазначено на сторінці інструкцій Комісії щодо маркування текстилю: Керівництво ЄС щодо маркування текстилю.

Наприклад, товари, що продаються в Німеччині, повинні вказувати склад волокна німецькою мовою (Baumwolle, Polyester, Wolle), у Франції французькою мовою (coton, polyester, laine), а в Італії італійською мовою (cotone, poliestere, lana). Однієї етикетки лише англійською мовою недостатньо, якщо товар продається в кількох країнах ЄС.

2.6 Декоративні волокна та винятки

Регламент дозволяє не враховувати певні другорядні або декоративні волокна у загальних відсоткових значеннях, якщо вони видимі, легко ідентифіковані та становлять не більше 7 відсотків від загальної ваги, за умови, що їх додають виключно для декоративного ефекту.

Також існують певні винятки для продуктів, перелічених у Додатку V (наприклад, деякі дрібні текстильні вироби, ремінці для годинників, частково виготовлені з текстилю, текстильні компоненти іграшок). Ці вироби не завжди потребують повного маркування складу, але підприємства повинні підтвердити статус свого продукту відповідно до Додатку V, перш ніж покладатися на виняток.

3. Чого не вимагає Регламент ЄС про маркування текстилю

Регламент (ЄС) № 1007/2011 зосереджується лише на назвах волокон та їхньому складі. Сам по собі він не вимагає:

• Країна походження
• Розмір або габарити
• Інструкції з догляду або обслуговування прання

Ці елементи часто додаються добровільно, або ж вони можуть вимагатися іншими законодавчими актами, стандартами чи специфікаціями роздрібних торговців. Їх включення є гарною практикою, але це не суть цього регламенту. Щоб дізнатися більше про те, як маркування вписується в зобов’язання щодо безпеки продукції, відвідайте наш Посібник ЄС з дотримання вимог щодо продажу споживчих товарів.

4. Обов'язки щодо дотримання вимог та ринковий нагляд

Юридичну відповідальність за правильне маркування текстилю несе економічний оператор, який першим розміщує продукт на ринку ЄС. Це може бути виробник ЄС, імпортер з країни, що не входить до ЄС, або, в деяких випадках, дистриб'ютор, який продає продукт під своїм власним ім'ям.

Органи ринкового нагляду в державах-членах ЄС можуть перевіряти продукцію на митниці, складах або в роздрібній торгівлі. Якщо етикетки відсутні, написані неправильною мовою, використовуються незатверджені назви волокон або не згадуються частини тваринного походження, органи влади можуть вимагати вжиття коригувальних заходів або вилучити продукцію з ринку.

Щоб отримати загальні рекомендації щодо ринкового нагляду та коригувальних дій, ви можете переглянути нашу статтю Як діяти у випадку відкликання продукції згідно з ЄС GPSR.

5. Приклади правильного та неправильного маркування

Правильні приклади

Приклад 1: Джинси зі шкіряною нашивкою
98% бавовна, 2% еластан
Містить нетекстильні частини тваринного походження

Приклад 2: Зимова куртка
Зовнішня оболонка: 100% поліестер
Підкладка: 100% поліамід
Підкладка: 100% поліестер

Приклад 3: Жіноча блузка, що продається у Франції та Бельгії
55% льон, 45% бавовна (FR)
55% льон, 45% каучук (Нідерланди)

Неправильні приклади

«Полі-кот/суміш ліжка» (використовуються незатверджені скорочення, незрозуміло)
«Лайкра 5%, бавовна 95%» (обов'язково вказати «еластан 5%» та можна додати «(Лайкра®)» як додаткову фразу)
Етикетка лише англійською мовою для продуктів, що продаються в Німеччині, Франції та Італії
«100% вовна» на виробі, який насправді містить підкладку з 10% поліестеру

6.Майбутні зміни: сталий розвиток, циркулярність та цифровий паспорт продукту

Європейська Комісія оголосила про свій намір оновити та модернізувати Регламент (ЄС) № 1007/2011, щоб він підтримував ширші цілі ЄС щодо сталого розвитку та циркулярної економіки. Це, ймовірно, включатиме вимоги щодо:

• Інформація про довговічність та ремонтопридатність
• Перероблений вміст та походження волокна
• Краще узгодження із заявами про екологічність та екологічним маркуванням

Паралельно ЄС запроваджує Цифровий паспорт продукту (DPP), що вимагатиме від багатьох текстильних виробів містити машинозчитуваний код (наприклад, QR-код або NFC-мітку), який посилається на цифровий запис. Цей запис міститиме детальну інформацію про склад продукту, виробництво, можливо, вплив на навколишнє середовище та варіанти утилізації. DPP не замінить базову етикетку складу волокна, але доповнить її та зробить дані про продукт доступними для органів влади, переробників та споживачів.

Щоб отримати пов’язану інформацію щодо маркування ЄС та документації щодо сталого розвитку, див. Процес аналізу ризиків GPSR і Хімічні випробування на відповідність вимогам ЄС: пояснення REACH, RoHS та POZ.

7. Як може допомогти EaseCert | Відповідність GPSR

У EaseCert | GPSR Compliance ми переважно готуємо технічну документацію та файли відповідно до Загального регламенту про безпеку продукції (ЄС) 2023/988 для нехарчових споживчих товарів. Маркування текстилю часто є відсутнім елементом у повноцінних файлах продукції. Ми можемо:

• Перегляньте свої існуючі етикетки для текстилю на відповідність Регламенту (ЄС) № 1007/2011.
• Надайте формулювання складу волокон кількома мовами ЄС.
• Перевірте, чи має ваш продукт містити напис «Містить нетекстильні частини тваринного походження».
• Узгодьте свої текстильні етикетки з технічним файлом GPSR, щоб органи ринкового нагляду отримували узгоджену інформацію.